06 листопада 2019
Найбільша радість у житті, коли маєш дружну родину, коли за столом збирається відразу кілька поколінь, тепло згадуючи світлі і зворушливі моменти. У подружжя Дмитра Олександровича та Катерини Олександрівни Прищеп такі зустрічі відбуваються частенько. Адже за майже сім десятиліть подружнього життя стільки всього прожито і пережито, що цих двох людей можна з упевненістю назвати єдиним цілим, а їхній досвід, життєва мудрість стали міцним муром для доньки Валентини, двох онуків, правнуків. А ще вони для них- беззаперечний авторитет і взірець, на який рівняються у житті і професії. Адже саме завдяки майстерності в юриспруденції голови родини Дмитра Олександровича, яка привела його на адвокатську практику до столичної обласної колегії адвокатів, цю ж сферу діяльності обрала спочатку донька, а тоді й онуки Олександр та Сергій. Запозичили представники молодшого покоління у своїх дорогих наставників і найпрекрасніші риси доброти, поваги до людей, шанобливого ставлення до старших. Власне, колишня наука, нині дає щедрі плоди, якими користуються перш за все найстарші з Прищеп. А сьогодні у Дмитра Олександровича – поважний 95-річний ювілей, який зібрав за святковим столом чимало гостей: рідних, друзів.
З квітами та подарунком до ювіляра від імені міського голови Володимира Ігнатченка завітали і заступник міського голови Людмила Міщенко , голова ради ветеранів Олександра Ляшенко. Гості тепло вітали ювіляра, дякували його супутниці життя, а Дмитро Олександрович як завжди розважав веселими гуморесками, яких у нього в пам’яті неймовірна кількість. Довгий час він був учасником районного хору ветеранів. А ще, незважаючи на свій вік, іменинник господарює, нехай і по – можливості, з поміччю соціального робітника, однак всюди старається навести лад у господарстві.
Сьогодні вшановували ювіляра, ветерана Великої Вітчизняної війни. Щоправда, спогади про буремну молодість лишили на пізніше, дуже вже вони ятрять душу всім. Тому імениннику – повага і вдячність за його неймовірний оптимізм, за силу волі та витримку, адже навіть промовляти важко, як жилося сину репресованого ворога народу Олександра Прищепи. Втім у нього вистачило снаги подолати все, зберігши доброту і щирість у серці, неймовірну працездатність, небайдужість, активну позицію. Тому від усіх гостей лунало спільне на всіх побажання як мінімум п’ять років радувати своєю присутністю .
Прес-служба Носівської міської ради
