30 вересня 2020
30 ВЕРЕСНЯ – ДЕНЬ УСИНОВЛЕННЯ
Вже стало традицією, що в останній день вересня ми відзначаємо прекрасне та величне свято – День усиновлення. Кожного дня все більше і більше наших співгромадян відкривають свої серця і двері домівок для дітей.
Усиновлення – це особлива дорога батьківства. Благородна і складна, переповнена емоціями, очікуваннями, тривогами і обов’язково надбаннями – і дитини, і дорослого… Інколи здається, що важко пройти інстанції, зібрати документи. Всі думки зосереджені на «бюрократичних» процедурах. З нетерпінням очікуєш їх завершення, щоб скоріше забрати омріяних сина або донечку додому.
Усиновлення дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, існує давно. На Русі за часів княжої доби турбота про дітей, які були сиротами, покладалась, насамперед, на приватних осіб, частіше – князів. Це вважалося справою богоугодною. У післяреволюційній Русі усиновлення майже не відбувалися, радянська влада спочатку відмовилась навіть від такого поняття. На заміну сімейній формі виховання прийшла колективна, громадська. Саме тому в Радянському Союзі починають створювати інтернати.
Право дитини на сім’ю закріплено на законодавчому рівні і перш за все – в Конвенції ООН про права дитини, Конституції України, Сімейному кодексі України тощо. Незалежна Україна стоїть на захисті прав та інтересів дітей, а особливо таких вразливих категорій як діти-сироти, діти, позбавлені батьківського піклування, та діти, які опинилися в складних життєвих обставинах. Держава всебічно підтримує дітей, які з різних причин втратили батьківську турботу, забезпечує фінансову підтримку для створення сімейних форм виховання. Ми пишаємося своїми досягненнями саме в цьому питанні, радіємо за кожну дитину, в якої з’явилася можливість виховуватися і зростати в сім’ї. У Носівській ОТГ створені і функціонують прийомні сім’ї, значна кількість дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, перебувають під опікою/піклуванням. Але пріоритетною формою сімейного виховання завжди залишається усиновлення.
Сьогодні в таких українських родинах нашої громади зростають 11 усиновлених дітей. Зберігаючи таємницю усиновлення, ми не можемо назвати прізвища цих людей, але з впевненістю можемо сказати, що завдяки їх любові, гуманності і милосердю діти знайшли матір та батька, щасливу родину, сімейний затишок. Усиновлення – це дуже відповідальний крок щодо прийняття в сім’ю дитини на правах народженої, з усіма правами та обов’язками як з боку дорослих так і з боку дитини. Усиновлювачі заслуговують на велику повагу та пошану оточуючих.
Доброта і любов – головне, що ми повинні дарувати нашим дітям. Адже діти – це наша надія і наше майбутнє. Щоб ця надія здійснилася, ми, дорослі, повинні пам’ятати про свою відповідальність: піклуватися про кожну дитину. Особливо про дітей, які залишилися без батьківської опіки. Турбота про них – наша спільна мета, обов’язок суспільства, держави. Традиційно вважається, що усиновлення — це вирішення проблем дитини, яка втратила сімейне оточення. Наважуюсь уточнити. Усиновлення – це також вирішення проблем дорослих, які хочуть виховати дитину. Дитину, яка народжена не ними, але потребує саме їх любові та піклування.
Кожній сім’ї, яка усиновила дитину, держава гарантує:
– одноразову допомогу у зв’язку з усиновленням у розмірі як при народженні першої дитини;
– одноразову оплачувану відпустку тривалістю 56 календарних днів (70 календарних днів – при усиновленні двох і більше дітей).
Гарантовані державою права дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування мають забезпечити їм гідне життя, але тільки в тому разі , коли ми – громадяни, небайдужі до дитячих доль, допоможемо відкрити нові обрії для малечі, яка має право на щасливе майбутнє.
Служба у справах дітей від імені всієї громади вітає усиновлювачів, опікунів/піклувальників, прийомних батьків з Днем усиновлення та бажає міцного здоров’я, щастя, добробуту, поваги, любові від дітей та чистого неба.
Низький уклін за Вашу нелегку працю,
за щирі та добрі серця.
