15 лютого 2021
Найстрашніше і найбезглуздіше у світі – це війна. Не злічити страшного невимовного горя у тих сім`ях, до яких прилетіла чорна звістка про загибель сина, брата, коханого, чоловіка. Жахлива трагедія, гинуло покоління, народжене у 60-х. Ніколи не повернути тих, хто навіки залишився на війні, для кого вона ніколи не закінчиться. Посивіли до строку юні наречені і молоді дружини, чекання вибілило скроні батьків і коси матерів. І, здається, навіки пил і пісок осіли в молодих чубах воїнів — інтернаціоналістів, шураві.
Сьогодні минає 32 роки з дня виведення військ з Афганістану. Війна тривала майже 10 років. У ній брали участь більш ніж 160 тисяч українських військовослужбовців, понад 3000 з яких загинули, 72 зникли безвісти, близько 4000 отримали інвалідність. Четверо солдатів з Носівщини поклали своє життя у тій чужій далекій країні.
За кожним воїном-афганцем – свій життєвий подвиг, своя доля.
Афганістан… Він став синонімом людського лиха, справжнього пекла: палюче сонце зранку, спекотний вітер – афганець, пісок, що не дає дихати, і … завжди хочеться пити
Дедалі більше віддаляють роки від нас ту війну, але стоять обеліски, які будуть вічно нагадувати про тих, хто не повернувся до батьківської оселі. Цю війну тепер називають помилковою. Афганську війну можна називати по різному, але її не можна забути, як і інші війни, де наші військові стали учасниками бойових дій на території інших держав. Вони з честю виконували свій обов’язок. Пам’ятаймо ветеранів, усіх тих, хто пройшов через війну і для кого вона триває й досі: у спогадах, у снах, у думках…
Володимир ІГНАТЧЕНКО,
Носівський міський голова
