26 вересня 2022
ЛУЦАК ЛЮБОМИР ВАСИЛЬОВИЧ (31.07.1991 - 23.09.2022).
Солдат Луцак був призваний на військову службу 9 березня, служив грананометником 2 стрілецького відділення 1 стрілецького взводу 3 стрілецької роти.
23 вересня внаслідок артилерійського обстрілу,будучи вірним військовій присязі у бою за нашу Батьківщину та місто Бахмут, виявивши стійкість та мужність поблизу с. Миколаївка Друга Бахмутського району на Донеччині, отримав поранення несумісні з життям.
У загиблого залишилася дружина Руслана Володимирівна, дітки - Настуня та Саша.
Його ім’я було настільки співзвучним з його життєвою позицією, світосприйняттям: його всі пам’ятають усміхненим, щирим, з відкритою душею і неймовірно залюбленим у свою родину і рідну землю. Саме тому в перші дні війни він став на захист України добровольцем, боронивши з побратимами Чернігів. Далі був схід…Боляче, що саме тут його настигла смерть від ворога.
Родом захисник із Івано - Франківщини. Втім, Носівка для нього стала рідною, бо тут зустрів свою кохану, тут народилася його сім’я, з’явилися на світ донечка і синочок. Молода сім’я вила своє родинне гніздечко, будували плани, які в одну мить обірвалися через трикляту війну.
Любомира поховали як Героя. Бо він – справжній герой, який, незважаючи на свій молодий вік, жив на повен зріст, з відкритою настіж душею, з повагою і любов’ю до життя і України.
Поховано Любомира на кладовищі по вул. Княгині Ольги у Носівці.
