13 вересня 2016
Порядок адміністративного оскарження рішень контролюючих органів
Податкове повідомлення-рішення приймається за результатами перевірки платника податку за наявності встановлення контролюючим органом факту заниження або завищення суми податкових зобов’язань, невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або за результатами перевірки встановлено завищення задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V Податкового кодексу України (надалі – ПКУ) (ч.1 п. 58. 1 ст. 58 ПК України).
Право адміністративного (досудового) оскарження платником податків рішення контролюючого органу регламентовано п.56.2 ст.56 ПК України.
Пунктом 56.2 статті 56 ПК України встановлено, що процедура адміністративного оскарження податкових рішень до вищестоящих податкових органів вважається досудовим порядком вирішення спору.
Формою процесуального документу платника податку в процедурі адміністративного оскарження є «Скарга», яка подається до контролюючого органу вищого рівня у письмовій формі (за потреби - з належним чином засвідченими копіями документів, розрахунками та доказами).
Скарга платника податку подається до контролюючого органу вищого рівня протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується (п. 56.3 ст. 56 ПК України).
Платник податків одночасно з поданням скарги контролюючому органу вищого рівня зобов’язаний письмово повідомити контролюючий орган, яким визначено суму грошового зобов'язання або прийнято інше рішення, про оскарження його податкового повідомлення-рішення або будь-якого іншого рішення (п. 56.5 ст. 56 ПК України).
Окремо передбачено право платника податків на адміністративне оскарження рішень контролюючого органу протягом 30 календарних днів, що настають за днем надходження податкового повідомлення-рішення (рішення) контролюючого органу (п.56.12 ст.56 ПК України), якщо відповідно до цього Кодексу контролюючий орган самостійно визначає грошове зобов'язання платника податків за причинами, не пов'язаними із порушенням податкового законодавства. Зазначений тридцятиденний строк для оскарження рішень поширюється на:
1) суми податкових зобов'язань з податку на майно, нараховані контролюючими органами фізичним особам;
2) рішення про:
розподіл суми грошових зобов'язань або податкового боргу між платниками податків, що виникають у результаті реорганізації;
погашення грошових зобов'язань або податкового боргу, забезпечених податковою заставою, до проведення такої реорганізації;
встановлення солідарної відповідальності за сплату грошових зобов'язань платника податків, який реорганізується, щодо всіх осіб, утворених у процесі реорганізації, що тягне за собою застосування режиму податкової застави стосовно всього майна таких осіб;
поширення права податкової застави на майно платника податків, який створюється шляхом об'єднання інших платників податків, якщо один або більше з них мали грошові зобов'язання або податковий борг, забезпечений податковою заставою.
Вищезазначені категорії визначені пунктом 3 розділу ІІІ Порядку оформлення і подання скарг платниками податків та їх розгляду контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 21.10.2015 року № 916 (зареєстрованого Міністерством юстиції України 23.12.2015р. за № 1617/28062).
Процедура адміністративного оскарження рішень податкового органу та, зокрема, подана із дотриманням визначених пунктом 56.3 статті 56 Податкового кодексу України строків скарга, зупиняє виконання платником податків грошових зобов'язань, визначених у податковому повідомленні-рішенні (рішенні), на строк від дня подання такої скарги до контролюючого органу до дня закінчення процедури адміністративного оскарження.
Строк розгляду скарги платника податку контролюючим органом встановлений законодавчо і становить 20 календарних днів (п. 56.8. ст. 56 ПК України), але вказаний вище строк може бути продовжений податковим органом, до якого звернувся із скаргою платник податків, до 60 календарних днів (п. 56.9 ст. 56 ПК України). Про продовження строку розгляду скарги платника податку, контролюючий орган зобов’язаний повідомити останнього письмово, на протязі 20 днів з моменту прийняття такої скарги.
Після отримання відповіді контролюючого органу про повне або часткове незадоволення скарги платника податків, такий платник податку керуючись п. 56.6 ст. 56 ПК України має право звернутися протягом 10 календарних днів, наступних за днем отримання рішення про результати розгляду скарги, зі скаргою до контролюючого органу вищого рівня.
Відповідно до пункту 56.10. статті 56 ПК України рішення центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, прийняте за розглядом скарги платника податків, є остаточним і не підлягає подальшому адміністративному оскарженню, але може бути оскаржене в судовому порядку.
Відповідно до пункту 56.19 цієї ж статті, у разі, коли до подання позовної заяви проводилась процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження. Визначений в Кодексі термін узгоджується з приписами частини 4 статті 99 КАС України про місячний термін звернення до суду, після використання передбаченої законом можливості досудового порядку вирішення спору.
Не допускайте виникнення податкового боргу
Якщо платник податків не має можливості у визначений термін самостійно виконувати зобов’язання перед бюджетом зі сплати податків і зборів (обов’язкових платежів), то в такому разі існує загроза виникнення податкового боргу підприємства. З метою покращення його фінансового стану, недопущення виникнення боргу, платнику податків надається право отримання розстрочення грошового зобов’язання. В разі наявності у нього вже існуючого податкового боргу, платник податків також має право розстрочити всю суму боргу.
Право на отримання розстроченого грошового зобов’язання або податкового боргу мають платники податків – фізичні та юридичні особи. Це передбачено статтею 100 Податкового кодексу України.
Головним управлінням ДФС у Чернігівській області протягом січня-серпня 2016 року платникам податків всього надано розстрочок на суму 5,9 млн.грн., в тому числі розстрочення податкового боргу на суму 0,09 млн.грн.
Правом отримання розстрочення грошового зобов’язання (податкового боргу) з початку 2016 року скористалося більше 50 платників податків, як юридичних так і фізичних осіб.
Головне управління ДФС у Чернігівській області
