23 вересня 2016

Актуальні питання по ПДВ до фахівців фіскальної служби

Днями у Ніжинській ОДПІ проведено сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» на тему: «Особливості внесення змін до форми податкової декларації з ПДВ».

На запитання платників відповідала начальник відділу податків і зборів з юридичних осіб Ніжинської ОДПІ Антоніна Ізотова.

Наводимо найбільш актуальні питання та відповіді на них , які були порушені в ході проведення сеансу зв’язку:
Питання 1. В які терміни у фіскальній службі реєструються платником ПДВ?
Відповідь: Відповідно до п. 183.9 ПКУ у разі відсутності підстав для відмови у реєстрації особи як платника податку контролюючий орган зобов’язаний протягом трьох робочих днів після надходження реєстраційної заяви до контролюючого органу внести до реєстру платників податку запис про реєстрацію такої особи як платника податку:
- з бажаного (запланованого) дня реєстрації, зазначеного у реєстраційній заяві, що відповідає даті початку податкового періоду (календарного місяця), з якого такі особи вважатимуться платниками податку та матимуть право на виписку податкових накладних, у разі добровільної реєстрації особи як платника податку;
- з першого числа місяця, наступного за днем спливу 20 календарних днів після подання реєстраційної заяви до контролюючого органу, у разі добровільної реєстрації особи як платника податку на додану вартість, якщо бажаний (запланований) день реєстрації у заяві не зазначено;
- з бажаного (запланованого) дня, що відповідає першому числу календарного кварталу, в якому буде застосовуватися ставка єдиного податку, що передбачає сплату податку на додану вартість, у разі переходу осіб на спрощену систему оподаткування або зміни ставки єдиного податку;
- з першого числа календарного місяця, в якому здійснено перехід на сплату інших податків і зборів, у разі реєстрації осіб, визначених в п. 183.4, що відповідають вимогам, визначеним п. 181.1 ПКУ, якщо перше число календарного місяця, з якого здійснюється перехід на сплату інших податків і зборів, на день подання реєстраційної заяви не настало;
- з дня внесення запису до реєстру платників податку у разі обов’язкової реєстрації особи як платника податку або у разі реєстрації осіб, визначених в п. 183.4, що відповідають вимогам, визначеним п. 181.1 ПКУ, якщо перше число календарного місяця, в якому здійснено перехід на сплату інших податків і зборів, на день подання реєстраційної заяви настало.
Датою реєстрації особи платником ПДВ, яка вноситься до реєстру платників ПДВ, є зазначена вище дата.

Питання 2. За який період вперше звітувати по ПДВ за новою формою?
Відповідь: Відповідно до пункту 2 розділу VІІІ наказу Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21 подання податкової звітності за формою, яка враховує зміни, внесені наказом Міністерства фінансів України від 25.05.2016 № 503, вперше має здійснюватися за звітний період серпень 2016 року (граничний термін подання 20.09.2016), ІV квартал 2016 року (граничний термін подання 10.02.2017).

Питання 3. Яким чином змінено додаток 3 до декларації з ПДВ?
Відповідь: Викладено в новій редакції додатки 2 (Д2) та 3 (Д3) до податкової декларації з податку на додану вартість (пункт 4 Змін до наказу № 21). у графі 2 таблиці 2 додатка 3 (Д3) до декларації з податку на додану вартість рекомендується вказувати індивідуальний податковий номер контрагента, за рахунок якого виникла сума від’ємного значення, виходячи з хронології її виникнення, починаючи зі звітного періоду, який є найближчим до дати подання декларації (найновіший звітний період) та закінчуючи найбільш давнім звітним періодом. Тобто, спочатку доцільно відображати "найновішу" щодо звітного періоду подання декларації з податку на додану вартість суму від'ємного значення ПДВ.

Не порушуйте норм трудового законодавства

Фахівці фіскальної служби вкотре звертають увагу суб’єктів господарювання на посилену відповідальність за порушення норм трудового законодавства. Зокрема, у разі допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору, оформлення робітника на неповний робочий час, у разі якщо він фактично працює повний робочий час, або якщо виплати здійснюються без нарахування й сплати єдиного внеску та податку на доходи фізичних осіб до роботодавців застосовуються штрафні санкції у розмірі 30 мінімальних зарплат на момент виявлення порушення за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення (з 01.05.2016 – 43500 гривень).

Посилено й адмінвідповідальність посадових осіб суб’єктів господарської діяльності. Зокрема, згідно нової редакції статті 41 Кодексу України про адміністративні правопорушення посадові особи (юридичні та фізичні особи-підприємці), які використовують найману працю, караються штрафом від 500 до 1000 н.м.д.г. (від 8500 до 17000 грн.) у разі порушення норм трудового законодавства. Кожне повторне порушення протягом року тягне за собою штрафну санкцію у розмірі 1000-2000 н.м.д.г. (від 17000 до 34000 грн.).

Ніжинська ОДПІ наголошує: виплата зарплати в «конвертах» та у розмірах нижче мінімальних гарантій, встановлених державою, є порушенням трудового законодавства. Це позбавляє громадян належного захисту на випадок непрацездатності та достойної пенсії. Від цього зазнають значних втрат Пенсійний фонд, інші страхові фонди, а до місцевих бюджетів не надходять необхідні кошти, що безпосередньо відображається на рівні життя і на вирішенні безлічі соціальних проблем територіальних громад.

Ніжинською ОДПІ забезпечено збір єдиного внеску на загальнообов’язкове соціальне страхування майже 283 мільйонів гривень

Як повідомила начальник управління податків і зборів з фізичних осіб Ніжинської об’єднаної державної податкової інспекції Ольга Лукащук з початку року надходження єдиного соціального внеску від платників Ніжинської ОДПІ склали майже 283 млн. гривень., з них найбільше сплатили у Ніжині та Ніжинському районі 102 млн.грн., майже 92 млн.грн у Козелецькому та 43 млн.грн у Бобровицькому районах, більше 24 млн грн. у Бобровицькому та 21 млн.грн у Носівському районах.

Фахівець фіскальної служби відмітила, що своєчасна сплата єдиного соціального внеску гарантує для кожного виплати на випадок безробіття, нещасних випадків чи професійних захворювань, гідне пенсійне забезпечення та інші виплати.

Нагадала про те, що згідно з абз. 2 п.п.2 п. 6 розд. IV Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449 (далі – Інструкція № 449), фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку можуть сплачувати єдиний внесок у вигляді авансового платежу в розмірі, який самостійно визначили, до 20 числа кожного місяця поточного року. При цьому суми єдиного внеску, сплачені у вигляді авансових платежів, враховуються платником при остаточному розрахунку, який здійснюється ним за календарний квартал до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.

Тобто, граничний термін сплати єдиного внеску для фізичних осіб – підприємців платників єдиного податку – 19 число місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок. Підпунктом 2 п. 2 розд. VII Інструкції № 449 визначено, що за несплату або несвоєчасну сплату єдиного внеску на платників, які допустили зазначене порушення накладається штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум.

Одночасно, на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу.

Крім того, згідно зі ст. 165 прим. 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 7 грудня 1984 року № 8073 - Х несплата або несвоєчасна сплата єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у тому числі авансових платежів, у сумі, що не перевищує трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, - тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, фізичну особу - підприємця або особу, яка забезпечує себе роботою самостійно, від сорока до вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Несплата або несвоєчасна сплата єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у тому числі авансових платежів, у сумі більше трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян -тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, фізичну особу - підприємця або особу, яка забезпечує себе роботою самостійно, від вісімдесяти до ста двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

За повторне за рік вчинення таких дій - тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, фізичну особу - підприємця або особу, яка забезпечує себе роботою самостійно, від ста п’ятдесяти до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Якщо виявили розбіжность між даними фіскальної служби та даними платника по податку на нерухомість

В управлінні податків і зборів з фізичних осіб Ніжинської ОДПІ повідомляють про те, що у разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником податку на підставі оригіналів відповідних документів, зокрема документів на право власності, контролюючий орган за місцем проживання (реєстрації) платника податку проводить протягом 10 робочих днів перерахунок суми податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (наказ Мінфіну від 07.04.2016 № 422).

Так, згідно з пп. 266.7.3 п. 266.7 ст. 266 Податкового кодексу України платники податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за місцем проживання (реєстрації) для проведення звірки даних щодо:
об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності платника податку;
розміру загальної площі об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності платника податку;
права на користування пільгою із сплати податку;
розміру ставки податку;
нарахованої суми податку.

Поряд з цим Ніжинська ОДПІ нагадує: податкове зобов'язання з податку на нерухомість за звітний рік сплачується фізичними особами протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.

Чи може неприбуткова організація надавати платні послуги

До Ніжинської ОДПІ звернулася з усним питанням благодійна організація, яка належним чином зареєстрована та включена до реєстру неприбуткових установ та організацій щодо правомірності виставлення рахунку за надання платних соціальних послуг, рахунків на оплату за продані товари на ярмарках, виставках, в рамках проведення різноманітних соціальних акцій.

З цього приводу у відділі податків і зборів пояснили наступне. Рахунок-фактура є розрахунково-платіжним документом, який передбачає тільки виставлення певних сум до оплати покупцям за поставлені (фактично поставлені) товари чи надані (фактично надані) послуги. Втім, звичайно ж, факт отримання/продажу товарів (послуг) повинен бути підтверджений видатковою накладною постачальника або актом приймання-передачі виконаних робіт (послуг) (про це зазначається в листах ДФСУ від 28.09.2015 р. №9062/Б/99-99-17-02-02-14, Мінфіну від 30.05.2011 р. №31-08410-07-27/13794).

Таким чином, виставляючи рахунок-фактуру (рахунок на оплату), суб’єкт господарювання бажає отримати оплату за здійснення своєї діяльності.

Неприбуткові організації, в т.ч. благодійні організації, можуть бути неплатниками податку на прибуток, тобто не оподатковувати податком на прибуток всі свої доходи, як від здійснення основної (статутної) діяльності, так і надходження від іншої діяльності, що передбачена статутними документами, якщо такі неприбуткові організації:
• використовують свої доходи (прибутки) виключно для фінансування видатків на своє утримання, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених установчими документами (пп. 133.4.2 ПКУ);
• не здійснюють розподіл отриманих доходів (прибутків) або їх частини серед засновників (учасників), членів такої організації, працівників (крім оплати їхньої праці) (абз.3 пп. 133.4.1 ПКУ).

Такі ж роз’яснення надають фахівці фіскальної служби у своїх листах, зокрема, листи ГУ ДФС у м. Києві від 06.04.2016 р. №8196/10/26-15-12-05-11, від 18.12.2015 р. №19235/10/26-15-15-03-11: благодійна організація має право вести підприємницьку діяльність та отримувати дохід від неї. Проте такий дохід не може бути розподілений між засновниками та членами благодійної організації і має бути спрямований виключно на реалізацію її статутної діяльності.

Таким чином, благодійна організація має право виставляти рахунок на оплату товарів, послуг, які вона надає в межах своєї діяльності. При цьому, якщо така організація бажає залишатися серед неплатників податку на прибуток, тоді всі отримані доходи, в т.ч. від підприємницької діяльності, слід використовувати виключно на реалізацію статутної діяльності без розподілу такого доходу між засновниками або членами такої організації.

Ніжинська ОДПІ

Переглядів:235