Роковини  загибелі  Тараса  Кулика  (20.12.1996-3.03.2023) Дякуємо… Пам’ятаємо…

03 березня 2024

 Березень назавжди увійшов у нашу громаду болем і гіркою втратою. Третього дня першого місяця весни загинув  Тарас Анатолійович  Кулик, житель  с. Володькова Дівиця.

Солдат народився і виріс у Володьковівй Дівиці. В шкільні роки захоплювався спортом, зокрема, футболом. Закінчив школу та залізничне училище. Працював на залізниці.

Був дуже відповідальним, з повагою ставився до жінок, дуже любив маму, був єдиною дитиною у сім’ї.

Власне, усвідомлення того, що він, чоловік, має захищати жінок та дітей, спонукало його стати до лав Збройних Сил України. Він ніс службу у  І гранатометному відділенні протитанкового взводу ІІ механізованого батальйону військової частини. 3 березня поблизу населеного пункту Міньківка, Донецької області під час оброни взводного опорного пункту внаслідок обстрілу збоку збройних формувань російського агресора Тарас отримав смертельне поранення.

У загиблого Героя залишилися батьки Наталія Миколаївна, Анатолій Миколайович.

Вдячність за захист та світла пам'ять про його подвиг Героя-захисника житиме вічно в серцях земляків!

 За особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі його нагороджено орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).

 Також з метою вшанування пам’яті про земляка Тараса Кулика  на фасаді  будівлі Володьководівицького ліцею встановлено Меморіальну дошку пам’яті.

Поховано Тараса Кулика  у рідному селі на кладовищі по вул Центральна.

Дякуємо…

Пам’ятаємо…

 Пресслужба Носівської міської ради

Переглядів:48