25 червня 2015
РРО. Зміни умов у 2015 рік
Наприкінці минулого року законодавчим органом країни – Верховною Радою України – було прийнято ряд змін до чинного законодавства, зокрема, у сфері готівкового обігу. Зазначені зміни викликають численні запитання у платників податків щодо правильності застосування прийнятих норм та недопущення порушень податкового законодавства.
Про суть таких змін, зокрема щодо сфери готівкового обігу та застосування реєстраторів розрахункових операцій (РРО), піде сьогодні мова.
Хто і коли застосовує РРО
Отже, Законом України від 28 грудня 2014 року №71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» (далі – Закон №71) внесено зміни до Податкового кодексу України (далі – Кодекс) і, зокрема, Закону України від 06 липня 1995 року №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон №265).
Відповідно до зазначених змін, з початку 2015 року застосування РРО обов’язкове при проведенні розрахунків у готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при:
- реалізації товарів (послуг) через мережу Інтернет;
- наданні послуг;
- купівлі-продажу іноземної валюти;
- здійсненні операцій комерційних агентів банків з приймання готівки для подальшого її переказу, в тому числі із застосуванням програмно-технічних комплексів самообслуговування (ПТКС).
Крім того, платники єдиного податку ІІІ та ІІ груп також зобов’язані застосовувати РРО з 1 липня 2015 року та з 1 січня 2016 року відповідно, крім тих суб’єктів господарювання, які здійснюють продаж товарів на ринках та дрібнороздрібну торгівлю через засоби пересувної мережі.
Таким чином, із врахуванням прийнятих змін РРО обов’язково застосовується за таких умов:
1) при здійсненні розрахункових операцій за готівку, платіжними картками або чеками, жетонами;
2) при продажу товарів;
3) при наданні послуг;
4) при продажу товарів (наданні послуг) у мережі Інтернет;
5) при здійсненні операцій з приймання готівки для подальшого її переказу (ПТКС).
Разом з тим, Кодексом та Законом № 265 визначено умови незастосування РРО. Так, РРО та РК не застосовуються за будь-яких умов при здійсненні розрахунків виключно в безготівковій формі (з розрахункового рахунку на розрахунковий рахунок), а також фізичними особами-платниками єдиного податку І групи.
Також РРО та РК не застосовуються платниками єдиного податку ІІ та ІІІ груп при продажу товарів на ринках та при здійсненні дрібнороздрібної торгівлі через засоби пересувної мережі.
При цьому звертаємо увагу, що ринок - це місце здійснення торгівельної діяльності, яке утримується суб’єктом господарювання, створеним на відведеній за рішенням місцевого органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування земельній ділянці і зареєстрованим в установленому порядку, функціональними обов’язками якого є надання послуг та створення для продавців і покупців належних умов у процесі купівлі-продажу товарів за цінами, що складаються залежно від попиту і пропозицій.
Необхідно наголосити, що у разі здійсненняі торгівлі в приміщенні орендованого (власного) магазину будь-якої площі, в тому числі неспеціалізованому магазині, торговельній точці, розташованій в приміщенні магазину, які знаходяться на території ринку, незалежно від кількості найманих осіб та площі господарського об’єкту, необхідно застосовувати належним чином зареєстрований РРО.
Крім того, РРО та РК не застосовується усіма суб’єктами господарювання при:
безготівковій формі розрахунків (з розрахункового рахунку на розрахунковий рахунок);
продажу страв, напоїв у їдальнях і буфетах шкіл, ПТНЗ і т.д.;
виїзній торгівлі;
продажу у кіосках, з лотків та розносок газет, журналів та інших видань;
продажу жетонів та проїзних квитків у касах метрополітену;
продажу проїзних і перевізних документів на залізничному (крім приміського) та авіаційному транспорті, на автомобільному транспорті з видачею талонів, квитанцій;
продажу квитків на відвідування кінотеатрів, театрів, концертів та інше;
продажу білетів державних лотерей;
виконанні усіх банківських послуг (крім операцій з купівлі-продажу іноземної валюти та операцій комерційних агентів банків з приймання готівки для подальшого її переказу);
при здійсненні торгівлі продукцією власного виробництва юридичними особами (крім торгівлі та громадського харчування), у разі проведення розрахунків у касах цих суб’єктів господарювання з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних і завірених печаткою у встановленому порядку;
фізичними особами – платниками єдиного податку І групи
Що ж таке РРО та де він встановлюється і використовується
Реєстратор розрахункових операцій – пристрій або програмно-технічний комплекс, в якому реалізовані фіскальні функції і який призначений для реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів (наданні послуг), операцій з купівлі-продажу іноземної валюти та/або реєстрації кількості проданих товарів (наданих послуг).
Моделі РРО, які відповідають вимогам чинного законодавства, за результатами рішення міжвідомчої Комісії включаються до Державного реєстру РРО, який публікується у засобах масової інформації, зокрема на офіційному сайті ДФС України.
До реєстраторів розрахункових операцій відносяться:
• електронний контрольно-касовий апарат;
• електронний контрольно-касовий реєстратор;
• комп'ютерно-касова система;
• електронний таксометр;
Переважне використання РРО в тій чи іншій сфері залежить від його виду. Так, електронний контрольно-касовий апарат – РРО, який забезпечує попереднє програмування найменування і ціни товарів (послуг) та облік їх кількості, друкування розрахункових та інших звітних документів. Зазначений РРО може бути застосований у сфері торгівлі та наданні послуг. До таких відносяться РРО моделей ГНОМ, Екселліо, NEON, MINI, ІКС, Сокіл, Марія, Datecs та інші.
Комп'ютерно-касова система – РРО, який додатково виконує технологічні операції, призначений для використання на АЗС та поєднаний з паливно-роздавальною колонкою. До таких відносяться РРО моделей ІКС, АЗС POS, Марія, Прайд, T&T POS, ND.
Електронний контрольно-касовий реєстратор – РРО, який додатково забезпечує облік кількості реалізованих товарів (послуг) найменування (наприклад у торгівлі додатково включається до касового апарату база, склад і т.д.). До таких відносяться РРО моделей ГНОМ, Екселліо, NEON, MINI, ІКС, MG, Вікінг, Сокіл, Марія, Datecs та інші.
Електронний таксометр – РРО, який забезпечує попереднє програмування тарифів за проїзд та облік вартості наданих послуг з перевезень пасажирів. На сьогодні в Державному реєстрі РРО такі РРО відсутні.
Автомат з продажу товарів (послуг) – РРО, який в автоматичному режимі здійснює видачу (надання) за готівкові кошти або із застосуванням платіжних карток, жетонів тощо товарів (послуг) і забезпечує відповідний облік їх кількості та вартості та створює контрольну стрічку в електронному вигляді. Такий автомат застосовується при продажу чаю, кави, поповнення мобільних телефонів тощо (Івох, ПТКС і т.д.). На сьогодні до Державного реєстру РРО включено лише один такий РРО СЕА АП 100 виробництва ТОВ «СЕА Електротехніка» (м. Київ).
Необхідно зазначити, що на сьогодні до Державного реєстру РРО включено 128 моделей РРО 18-ти виробників касової техніки. Перелік виробників РРО та іншої касової техніки з адресами та контактними особами розміщено на офіційному сайті ДФС України SFS.GOV.UA на банері «Податкові зміни-2015» у розділі «Застосування РРО платниками єдиного податку».
Відповідно до вимог Закону №265 РРО повинен бути встановлений на кожному торговому місці (торговій точці), де проводиться продаж товарів (надання послуг) та здійснюються розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо).
Так, якщо власник-підприємець чи юридична особа має декілька місць реалізації товарів (надання послуг), то РРО повинен бути встановлений на кожному такому місці.
Щодо вартості придбання та обслуговування РРО
На сьогодні найпростіший РРО коштує від 3,5 тис. грн. Придбати його можна, як зазначалося раніше, у виробників або у ЦСО. ЦСО також надає користувачеві РРО такі послуги: обслуговування РРО в роботі, ремонт, налаштування, програмування, опломбування, навчання роботі на РРО тощо. Вартість таких послуг ЦСО на сьогодні складає близько 150 грн. на місяць, в яку також входить і вартість послуг інформаційного еквайєра в сумі 29 грн., який забезпечує передавання інформації від РРО до ДФС України.
Необхідно відмітити, що гарантійний термін роботи РРО всіх виробників становить 18 місяців. Слід зазначити, що вартість засобу контролю (пломби) на сьогодні становить лише 10 грн. При цьому, така пломба встановлюється лише один раз при опломбуванні РРО, а в майбутньому може бути встановлена лише у разі такого ремонту, який потребує зняття корпусу РРО.
Звертаємо увагу, що за ініціативи ДФС України з виробниками касової техніки та ЦСО досягнуто домовленості стосовно придбання РРО у розстрочку на термін до 4 місяців, яка дозволить розподілити фінансове навантаження покупцям РРО на певний період часу.
Крім того, за інформацією Асоціації «УкрЕККА», яка об’єднує переважну більшість виробників та ЦСО касової техніки України, досягнуто домовленість з ПАТ «КБ «Приватбанк» та ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» щодо надання ними безвідсоткових кредитів покупцям РРО та їх комплектуючих.
Який порядок реєстрації РРО
Отже, суб’єкту господарювання, який придбав РРО у виробника або ЦСО, для його реєстрації необхідно звернутися до органу державної фіскальної служби за місцем реєстрації.
До органу державної фіскальної служби для реєстрації РРО необхідно подати заяву, копію документа, що підтверджує право власності на РРО, копію договору с сервісним центром.
Процедура реєстрації РРО в податковій інспекції не повинна перевищувати трьох робочих днів.
Стосовно ведення обліку.
Платники єдиного податку ведуть спрощений бухгалтерський облік.
Зокрема, фізичні особи, що перебувають на спрощеній системі оподаткування, ведуть книгу обліку доходів і витрат, яка є досить простою у веденні і заповнюється лише 1 раз на день підсумковою сумою про виторги, проведені через РРО, тобто лише 1 запис в день.
Всі суб’єкти господарювання, які застосовують РРО, зобов’язані вести книгу обліку розрахункових операцій (КОРО).
В цій книзі:
щоденно відображаються дані про проведені через РРО виторги;
підклеюються добові (позмінні) «Z-звіти»;
заносяться дані про операції з готівкою, якщо такі є (службові внесення та винесення готівкових коштів з каси тощо);
реєструються всі розрахункові операції у разі виходу з ладу РРО або відключення електроенергії.
Необхідно зазначити, що на даний час ДФС України ведеться робота по спрощенню ведення обліку фізичними особами-платниками єдиного податку.
Так, передбачається відмінити обов’язкове ведення КОРО для тих платників єдиного податку, які застосовують РРО. Замість ведення КОРО такі платники будуть відображати необхідну інформацію у книзі обліку доходів та витрат спрощеної форми.
Щодо контролю за дотриманням суб’єктами господарювання порядку застосування РРО.
Одразу зазначаємо, що змінами до Перехідних положень Кодексу (пункт 28) встановлено, що платники єдиного податку другої і третьої (фізичні особи підприємці) груп, крім визначених у пункті 296.10 Кодексу, які з 1 січня 2015 року до 30 червня 2015 року включно почали застосовувати у власній господарській діяльності зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО, з дати початку застосування РРО до 1 січня 2017 року звільняються від проведення відповідно до норм цього Кодексу перевірок з питань дотримання порядку застосування РРО.
Таким чином, державою передбачено стимулювання платників єдиного податку другої і третьої (фізичні особи підприємці) груп, крім визначених у пункті 296.10 Кодексу, щодо встановлення та застосування РРО до 1 липня 2015 року – це дасть їм змогу уникнути проведення перевірок з питань дотримання порядку застосування РРО до 1 січня 2017 року.
На сьогодні чинні такі штрафні (санкції) за незастосування РРО при продажу товарів (наданні послуг):
за порушення, вчинене вперше протягом року – лише 1 гривня;
за порушення, вчинене вдруге протягом року – 100 відсотків від вартості реалізованого товару (наданої послуги) без застосування РРО;
за наступне і послідуючі порушення протягом року – 5-ти кратний розмір від вартості реалізованого товару (наданої послуги) без застосування РРО.
Необхідно надати роз’яснення застосування поняття повторність порушення. У випадку встановлення порушення вперше (тобто при проведенні першої перевірки суб’єкта господарювання протягом одного календарного року), незалежно від кількості та обсягу встановлених порушених в частині незастосування РРО, що були виявлені при такій перевірці, застосовується штрафна (фінансова) санкція у розмірі 1 гривня.
Тобто, навіть якщо таких порушень буде встановлено багато, вони будуть вважатися першим порушенням вимог чинного законодавства, а тому штрафна (фінансова) санкція – лише 1 гривня.
При проведенні наступної (другої) фактичної перевірки суб’єкта господарювання протягом одного року усі виявлені порушення щодо незастосування РРО будуть вважатися другим випадком. Штрафні (фінансові) санкції в такому разі становитимуть 100 відсотків від вартості реалізованого товару (наданої послуги).
При цьому, всі порушення стосовно незастосування РРО, які будуть виявлені в ході проведення наступних (третьої і т.д.) фактичних перевірок, будуть вважатися третіми і послідуючими порушеннями. Штрафні (фінансові) санкції в такому разі становитимуть 5-ти кратний розмір від вартості реалізованого товару (наданої послуги).
Водночас, за результатами розгляду законопроекту 1088 та підготовки його до другого читання, передбачається внесення змін до законодавства з питань застосування РРО, які покликані спростити його застосування, а саме:
звільнити фізичних осіб-підприємців, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками ПДВ, від обов’язку вести облік товарних запасів;
звільнити суб’єктів господарювання від обов’язку забезпечувати зберігання фіскальних звітних чеків у книгах обліку розрахункових операцій;
скасувати штрафні (фінансові) санкції за таке не зберігання;
скасувати п’ятикратний розмір санкцій за порушення порядку використання РРО;
звільнити суб’єктів господарювання від застосування штрафних (фінансових) санкцій за незастосування РРО у випадку наявності договору на його придбання у виробника або ЦСО.
