Носівська міська рада офіційний веб-сайт

Давньоруське поселення Носів на Руді вперше згадується в Іпатіївському літописі. У 15 столітті було відоме під назвою Носове. У середині 14 столітті, захоплене литовськими феодалами, увійшло до складу Київського князівства, а з 1471 року - до Київського воєводства, як один з форпостів Великого князівства Литовського. Після Люблінської унії 1569 рокумістечко було в складі Польщі. На початку 17 століття мешканці Носівщини, яка на той час належала Київському воєводі Адаму Киселю, брали участь у селянсько-козацьких повстаннях під керівництвом Я. Остряниці (1636 р.) та П. Павлюка (1637 р).

Центральна площа у Носівці

В 1648 році Носівка стала центром сотні Ніжинського полку, а з 1667 року - Київського полку. З 1782 року входила до складу Ніжинського повіту Чернігівського намісництва, з 1802 року - губернії. Двічі була спалена татарською ордою - у 1662 і 1679 роках. У 18 столітті Носівкою володіли князі Кушелеви - Безбородьки. В 1735 році Носівка отримала статус містечка, де діяло 5 козацьких шкіл, богодільня. На 1859 рік залишилася тільки одна парафіяльна школа. У 1866 році в Носівці налічувалося 1991 дворів, де проживало 11 тисяч 123 жителі, мали волосне і сільське правління, поштову станцію, винокурний, цукровий та два цегельні заводи, училище. Щорічно відбувалося 3 ярмарки. Найбільший землевласник того часу - граф О. Мусін-Пушкін.

Центральний парк міста 

Носівка В кінці 19 століття в місті налічувалося вже 3155 дворів та майже 17 тисяч населення. Діяли п’ять церков: муровані - Троїцька, Миколаївська та Воскресенська і дерев’яні - Успенська та Преображенська. Працювали три земські школи, бібліотека, медпункт, лікарня при цукровому заводі. Під час Першої російської революції відбулися виступи носівських робітників і селян (1905-1907роках). У 1910 році в місті проживало вже 19 тисяч 638 жителів. 1911 року - засновано Носівську сільськогосподарську дослідну станцію, яка успішно здійснює свою діяльність і сьогодні. Під час німецько-австрійської окупації і наступну денікінців 1918 року в районі Носівки діяв партизанський загін. У 1920 році відновив свою роботу цукровий завод, агропункт Носівської сільськогосподарської дослідної станції, у 1922 році створені бурякорадгосп і кооперативне товариство. В 1923 році Носівка стала районним центром.

Пам'ятник землякам-афганцям у Носівці

Було відкрито 2 лікарні, Народний дім, 2 клуби, 8 хат-читалень, 5 бібліотек. Виникло товариство по спільному обробітку землі (1926 рік), на його базі в 1929 році створено перший колгосп, пізніше - ще 6, МТС (1930 рік). У 1940 році в Носівці діяли 2 лікарні, пологовий будинок, поліклініка, 2 аптеки, 2 середні, 5 неповних середніх і 4 початкові школи, 3 будинки культури, 5 клубів, кінотеатр, 13 бібліотек. В період німецько-фашистської окупації 1941 – 1943 років в Носівці діяло партизанське з’єднання "За Батьківщину".

Меморіал Слави у Носівці

З 1960 року Носівка - місто. Діють цукровий завод, філія Ніжинського виробничо-аграрного об’єднання консервної промисловості, молокозавод, хлібний, цегельний заводи, меблева фабрика, міжколгоспне об’єднання по виробництву яєць і м’яса птиці, комбінат побутового обслуговування, 6 загальноосвітніх шкіл, музична школа, 4 лікарські заклади, 2 будинки культури, 5 клубів, кінотеатр, 14 бібліотек, історико-краєзнавчий музей. У Носівці видається газета "Носівські вісті", яка в різний час мала назви "Сталінський прапор", "Червона Носівщина", "Прапор", "Прапор комунізму".

 

Видатні земляки  — вчені, письменники, заслужені діячі культури і спорту:

1. Берковець Володимир Семенович (22.04.1941-15.11.2008). Закінчив КПІ, працював в Інституті радіоелектроніки (НДІ „Квант”) Головним конструктором. Опублікував близько 50-ти робіт з обчислювальної техніки. Його винаходи і розробки впроваджені у різноманітних системах озброєння, що їх використовують армії України, Росії та інших держав світу.
2. Білецький-Носенко Павло Павлович (1774-1856) – відомий вчений і громадський діяч. Укладач підручника із логіки та етики. Автор першого українського тлумачного словника. Автор першого проекту парового плуга. Веде свій родовід від Яреми Носа, котрий був Носівським отаманом з 1678 року.
3. Білошапка Микола Іванович (1938-2004). Доцент кафедри технології і ремонту авіаційної техніки. Вчений-секретар механічного факультету Київського інституту цивільної авіації. Автор 72 наукових праць. Удостоєний високого звання «Винахідник СРСР».
4. Бондаренко Леонід Іванович (07.11.1939-08.11.2011). Доктор технічних наук з 1988 року, професор з 1991 року. Лауреат Державної премії УРСР в галузі науки і техніки. Заслужений діяч науки і техніки.
5. Бровко Микола Миколайович (1951 р.н.). Доктор філософських наук, професор, завідуючий кафедри філософії Київського національного лінгвістичного університету.
6. Бровко Федір Михайлович (27.11.1948 р.н.). Професор кафедри лісовідновлення та лісорозведення Національного аграрного університету. Доктор сільськогосподарських наук. Підготував понад 110 друкованих наукових та навчально-методичних праць з поновлення лісів України.
7. Буняк Іван Якович (1923-1998). Краєзнавець. Автор книг з історії рідного краю: «Сторінки історії Носівщини», «Партизанська Носівщина», бібліографічного покажчика літератури “Носівка і Носівщина”.
8. Висовень Василь Іванович (1941-2007). Народний артист України. Актор Харківського академічного драматичного театру ім. Т.Г. Шевченка.
9. Газюра Анатолій Андрійович (17.03.1964 р.н.). Легкоатлет-десятиборець, майстер спорту міжнародного класу.
10. Галуза Григорій Григорович (21.01.1918-2006). Народився в селі Дебреве. Учасник оборони Київа, Сталінграда, учасник битви на Курській дузі. Брав участь у розгромі японських самураїв. За успішні бойові дії в Литві нагороджений Золотою Зіркою Героя Радянського Союзу.
11. Данилко Леонід Антонович (12.12.1955 р.н.). Заслужений архітектор України з 2004 року.
12. Довгаль Спиридон Микитович (19.10.1896 Носівка – 15.10.1975 Мюнхен) – журналіст, політичний діяч. Під час боїв за Київ взимку 1917-1918 рр. – співорганізатор і командир Студентського куреня. Член ЦК Української соціалістичної партії за кордоном, пізніше – голова Української національної ради.
13. Жмихов Віктор Олександрович (1939 р.н). Офіцер-авіатор, борттехнік. Автор книг «Носівський вальс», «Сім’я Гончар», “Така гірка память”, “141-й окремий батальйон”.
14. Захвалинський Сергій (1902-1977) – юнак Першої Української юнацької (юнкерської) школи ім. Б. Хмельницького у Києві, один із героїв бою під Крутами 29 січня 1918 року. Лицар Ордену Залізного Хреста за Перший Зимовий похід. Майор армії УНР. Похований в Трентоні (США). Сотник Захвалинський був великим українським патріотом і все життя присвятив українській справі.
15. Калініченко Микола Омелянович (1939 р.н.) – кандидат технічних наук. Начальник випробувальної станції Державного науково-дослідного інституту «Квант» у м. Києві. Автор розробок десятків електронних приладів.
16. Кікош Михайло Іванович (1919-1949) – Герой Радянського Союзу. Десантник, старший лейтенант, командир стрілецької роти 120-го стрілецького полку 69-ї стрілецької дивізії. При форсуванні Дніпра у 1943 році за виявлений героїзм був нагороджений медаллю „Золота Зірка”.
17. Кисіль Адам Свентольдич (17-те століття) – пан радний корони Польської. Один з найвідоміших Носівських старост. Польський король у 1630 р. подарував йому носівське староство за хоробрість у війні проти Московії. Пізніше – Київський воєвода. Каштелян, генерал Київський, Житомирський, Овруцький. Збереглися пов’язані з ним назви сіл – Адамівка та Киселівка – колишні володіння Киселя.
18. Клочок Олег Миколайович (10.03.1969 р.н.). Майстер спорту з боксу, рекордсмен України з парашутного спорту (понад 800 стрибків), чемпіон і володар Кубка України 2010 року.
19. Козаченко Іван Васильович (1936-1999). Самодіяльний композитор. Автор понад 200 пісень (збірка «Моя ти земле калинова», 1994). Вів гуртки: оркестр народних інструментів, ансамбль бандуристів, ансамбль сопілкарів.
20. Кочерга Іван Антонович (1881-1952 рр.) – український драматург і поет.
21. Кулжинський Сергій Пантелеймонович – професор, доктор сільськогосподарських наук, засновник Носівської сільськогосподарської дослідної стації.
22. Ляшенко Василь Іванович (12.11.1902-1975) – фізик, професор, завідувач кафедри фізики напівпровідників Київського національного університету ім. Т.Г. Шевченка.
23. Ляшенко Ігор Володимирович – журналіст, генеральний директор ТОВ „Українська інвестиційна газета”, головний редактор журналу „ТОП-100. Лідери бізнесу України.” Дипломант Всеукраїнського журналістського конкурсу „За талант і громадянську мужність.”
24. Макушенко Григорій Григорович (24.10.1924-19.09.1999) – лауреат Державної премії СРСР (1985 р.) за розробку і впровадження у виробництво та встановлення комплексу морської і космічної розвідки та цілевказування.
25. Микула Сергій Михайлович (1961 р.н.). Майстер спорту СРСР з багатоборства радистів, призер республіканських і учасник всесоюзних змагань.
26. Мотлях Олександр Іванович (27.04.1967 р.н.). Автор десятків навчальних, наукових та навчально-методичних праць, монографій, підручників. Генерал-майор козацьких військ України.
27. Нечепа Василь Григорович (01.09.1950 р.н.) – кобзар і лірник, представник Чернігівської кобзарської школи. Народний артист України. Почесний громадянин м. Носівки.
28. Овод Валентина Яківна –1947 р.н. Журналіст, поетеса і прозаїк. Організатор культурологічного центру „Спадщина” у місті Харкові, подвижниця Українського культурного центру.
29. Овод Володимир Васильович – доктор-мікробіолог. Народився у 1954 р. Нині живе і працює в м. Тампере (Фінляндія) над створенням ДНК-вакцини проти ВІЛ-СНІДу. Він є співавтором підручника “Імунологія. Практикум”. Має патенти на винаходи.
30. Пободайло (Подобайло) Степан Данилович (17-те століття) – Чернігівський полковник. Учасник народно-визвольної війни 1648-1654 рр. З 1652-го року – наказний гетьман Задніпров’я. Обороняв Чернігівщину від польсько-шляхетських загарбників у 1654 році. Очолював Чернігівський полк в боях у Білорусі та Литві. Загинув у 1654 р. За кошти С.Пободайла у 1649 р.був відбудований Троїцько-Іллінський монастир у Чернігові, зруйнований ордами Батия у 1239 р. Також проведені великі будівельні та реставраційні роботи у Антонієвих печерах.
31. Руденко Федір Андрійович (15.02.1912-1986) – доктор геологічних наук, професор.
32. Самокиш Михайло Іванович народився 22 лютого 1933 року в с. Лісні Хутори Носівського р-ну. Заслужений працівник освіти України, академік Міжнародної Академії наук екології і безпеки життєдіяльності, професор. Автор декількох підручників, монографій та багатьох наукових статей.
33. Самокиш Микола Семенович – художник-баталіст.
34. Сеник Павло Васильович (1915-26.11.1942). Партизан, капітан Червоної Армії. Начальник штабу партизанського загону Бовкуна. Брав участь у обороні Києва, боях з фашистськими окупантами. Віддав життя за Батьківщину.
35. Сердюков Віктор Іванович (27.10.1950 р.н.) – генерал-майор, заступник командуючого Камчатським прикордонним округом. Учасник бойових дій в Афганістані.
36. Серебряков Леонід Борисович – журналіст, гуморист-фейлетоніст, в минулому – редактор носівської газети. Лауреат республіканської премії „Золоте перо”.
37. Скрипець Микола Якович (1949 р.н.). Поет, член Спілки письменників України. Автор поетичних книг «Свічка в житі», «Пам’ять і біль», «Мій заколиханий рай», «Просинь душі моєї», «Освята пам’яті/ Сива молодість на семи вітрах», дитячих поетичних книг «Пташиний ярмарок» та «Що за диво-дивина».
38. Соловей Валерій Юрійович (1950 р.н.) – чемпіон України з бігу на довгі дистанції, переможець Токійського марафону, майстер спорту міжнародного класу з легкої атлетики.
39. Стрелков Олександр Іванович (5.10.1946-1.06 2011). У 1996 році став ініціатором створення Всеукраїнського фестивалю фільмів, теле- і радіопрограм для дітей та юнацтва «Золоте курча».
40. Фаль Олексій Михайлович – народився у 1947 році. Кандидат фізико-математичних наук.
41. Чирко Іван Корнійович (1922-2003) – письменник-перекладач творів китайських та японських письменників.
42. Шелест Микола Антонович (25.03.1937 р.н.) – винахідник. Лауреат Державної премії УРСР 1991 року. Кандидат технічних наук.
43. Шестак Варвара Михайлівна (1974 р.н.) – майстер спорту з легкої атлетики, чемпіонка України з кросу, чемпіонка України з марафонського бігу та бігу з перешкодами.
44. Шишко Сергій Федорович (1911-1997) – майстер пейзажу і натюрморту, народний художник України з 1964 р. народний художник СРСР з 1974 р. Лауреат Шевченківської премії (1982). Народився в Носівці.
45. Ювенко Олександр Васильович (1959 р.н.). Авіамоделіст, майстер спорту СРСР, переможець Кубка України 1989 року.
46. Яшовський Іван Вікторович (7.09.1919-4.03.2005) – видатний український вчений у галузі селекції та насінництва. Доктор сільськогосподарських наук.
47. 

Залізнична станція у Носівці

Носівський міський будинок культури

Будівля Носівської міської ради