14 лютого 2021
Село знаходиться за 12 км. від м. Носівка. Кількість населення 452 особа, дворів 237. Через село проходить залізниця Київ-Москва, яка розділяє його на дві частини: північну і південну.
Саме слово «сулак» має татарське походження: су – вода, лак – зелень, цебто місцевість багата на воду і зелену рослинність. Так воно і було. Навкруг села – низини, залиті водою і вкриті лісом.
В часи Київської Русі тут було поселення Носово, з якого виникла далі на захід за 12 км. від нього сучасна Носівка. В жовтні 1239 року Чернігівщина була захоплена монгольськими ордами хана Батия. Носово чинило їм опір. Татари вогнем і мечем знищили Носово і його людей, тільки небагатьом вдалося врятуватись. Вони вийшли в район Струги ( це в полі між сучасною Носівкою та Сулаком) і оселилися в глуші лісових нетрів і боліт. Там вони прожили близько 100 років.
Коли татарського іга на Чернігівщині не стало, його місце зайняло польсько-литовське королівство. Вони великим загоном напали на Стругу і людям довелося тікати далі, а далі – це територія сучасного міста Носівка, де вони і оселились.
Коли в 1848-1849 роках по Україні пройшла епідемія чуми, в хуторі Сулак вимерли всі жителі, окрім однієї сім’ї.
Дуже постраждали жителі Сулаку і під час Другої світової війни – село було спалено. В селі встановлено пам’ятник жителям, які загинули 27 березня 1943 року під час спалення села.
Сьогодні в центрі села знаходиться Сулацька ЗОШ І-ІІ ступенів, працюють магазин, ФАП, бібліотека.
Відомі вихідці з села:
