18 вересня 2024
Солдат Юрій Приходько народився та зростав в с.Володькова Дівиця. Після закінчення місцевої школи, став учнем залізничного училища. Працював на різних роботах, жив у рідному селі.
До початку повномасштабного вторгнення був охоронцем в столичному метро.
Рідні відзначають його надзвичайно веселою, позитивною людиною, безвідмовно добрим, хорошим сином, братом, найкращим батьком для донечки та синочка.
Знаходив час для занять бджолярством та виноградництвом.
Юрій був оптимістом по життю і заряджав цією енергією своїх рідних, друзів, побратимів. У свої 37 років мав багато планів і пов’язував їх реалізацію однозначно з Перемогою. Бо в перший день повномасштабної війни він, не маючи досвіду навіть строкової служби, вже приїхав до військкомату, готовий захищати свою родину і дітей, свою рідну землю.
За час служби в Збройних Силах України завжди був відповідальним, виконував всі завдання командування чітко і зважено. Був справжнім воїном, захисником, Героєм!
Служив гранатометником механізованого відділення механізованого батальйону.
На жаль, під час виконання бойового завдання, залишаючись вірним присязі, даній українському народу, загинув в районі населеного пункту Красногорівка, на Донеччині.
У загиблого залишилися батьки Раїса Дмитрівна та Валерій Іванович, дітки Аліна та Ярослав,
Поховано Героя на кладовищі по вул. Освіти в с. Володькова Дівиця.
Вічна та світла пам’ять!
Герої не вмирають!
