16 червня 2025
Війна щодня відлунює своїм жахливим стоголоссям у нашій громаді. Тисячі родин живуть від повідомлення до дзвінка, від короткочасних обіймів до таких болючих митей проводів.
І знову все по колу, і знову все ті ж супутники у буднях: надія, яка не вмирає попри найгірші прогнози і час, що віддаляє від останньої звістки, очікування і віра, що їхні рідні захисники повернуться, просто виживуть, долаючи всі випробування тяжких поранень, полону…
Є ще такі родини, в яких не лишилось нічого, крім пам’яті про своїх дорогих дітей, коханих, бо їхні портрети – на Стеллі пам’яті.
На жаль, у нашій громаді відкрилися такі місця вдячності і пам’яті не лише в Носівці. Ще у Володьковій Дівиці та Держанівці.
Сьогодні додалося портретів у Держанівському старостаті: Євгеній Сергійчик, Сергій Потапенко.
Ці двоє молодих людей віддали свої життя за Україну, за кожного з нас. Ці молоді захисники стали Героями, стали Небесними янголами.
Стали взірцем відданості, патріотизму і героїзму.
Кожен з них усміхнено вітає щоранку односельців.
Кожен з них був звичайним сільським хлопцем, тільки коли прийшла російська орда, вони свідомо стали на захист рідної землі. На жаль, загинули, полягли, як Герої. Втім у пам’яті земляків, всієї громади ім’я кожного з них вписане золотими літерами в новітню історію України. Бо це завдяки їм кожен з нас живе і не втрачає надії, що ми залишимося жити на рідній українській землі, під жовто-синім прапором і матимемо можливість говорити рідною мовою і співати наш Гімн!
У заході взяли участь перший заступник міського голови Наталія Рубель, староста Держанівського старостинського округу Любов Омельяненко, родини захиблих, актив села, громадськість.
Настоятель Свято-Троїцького храму протоієрей Володимир (Будник) провів заупокійний молебень за кожним загиблим воїном, а також освятив Стеллу пам’яті та меморіальні дошки, встановлені на фасаді адмінбудівлі
Пресслужба Носівської міської ради
