07 вересня 2026
Болюча звістка сколихнула нашу громаду. Надійшло повідомлення про загибель солдата Миколи Олександровича ГОРОДНИЧОГО з Носівки.
Микола загинув 1 вересня 2026 року під час виконання бойового завдання біля населеного пункту Стецьківка на Харківщині.
Він народився 28 грудня 1985 року в Носівці. Закінчив міську школу №2, здобув спеціальність електрика. Працював у Київському метрополітені.
Свій військовий шлях Микола розпочав ще у 2015 році. Брав участь в АТО, був учасником бойових дій. А з перших днів повномасштабного вторгнення у 2022 році знову став на захист України. Був на передових позиціях різних напрямків, а останнє своє бойове завдання виконував на Харківському. Микола мав високий рівень підготовки, проходив службу в 2 корпусі Національної гвардії України «Хартія», де був майстром-зв’язківцем штурмового батальйону.
Для рідних і близьких він назавжди залишиться не просто Захисником, а дуже доброю, щирою і турботливою людиною. Людиною, яка вміла любити по-справжньому — тихо, без зайвих слів, але всім серцем.
Найбільше у своєму житті Микола любив свою донечку Ксенію. Хоча доля склалася так, що вони розлучилися з дружиною, тато завжди був поруч із донькою душею. Телефонував, цікавився, як її справи, підтримував, знаходив можливість почути її голос навіть тоді, коли між бойовими завданнями випадала лише коротка хвилина. Він дуже чекав зустрічі з Ксюшою. Хотів зробити їй сюрприз, адже дівчинка теж дуже чекала на свого татка.
Не менше Микола чекав і на зустріч із батьками. Обіцяв, що скоро буде відпустка і вони обов’язково побачаться , бо через службу зустрічі з рідними випадали вкрай рідко. Він був єдиним сином у своїх батьків. І тепер їхній дім наповнений не очікуванням дзвінка чи кроків сина, а болем, який неможливо виміряти словами.
Микола також мріяв познайомити батьків зі своєю нареченою, з якою познайомився під час служби на Харківщині. Вони мріяли разом про майбутнє, мали багато планів та сподівань… Але цій зустрічі, на жаль, уже не судилося відбутися.
Без татового голосу, дзвінків і обіймі залишилася донечка. Без єдиного сина — мама і тато. Без коханого — наречена.
А для всіх, хто знав Миколу, назавжди залишиться пам’ять про добру, чесну людину, яка любила своїх рідних, берегла їх у серці й до останнього залишалася вірною Україні.
Носівська міська рада, виконавчий комітет та депутатський корпус висловлюють щирі співчуття родині та близьким Миколи Олександровича. Розділяємо ваш біль і вашу втрату. Схиляємо голови у глибокій скорботі.
Поховають Захисника у місті Носівка по вул. Кармелюка.
Про дату, час зустрічі та церемонію прощання буде повідомлено додатково.
Вічна пам’ять і слава Герою!
Пресслужба Носівської міської ради
